Інструкція по застосуванню

Виробник, країна: Джензайм Лтд/Джензайм Корпорейшн/Хоспіра Інк., Велика Британія/США/США/США

Міжнародна непатентована назва: Thyrotropin

АТ код: H01AB01

Форма випуску: Порошок для приготування розчину для ін`єкцій, 0,9 мг/мл по 1,1 мг у флаконах № 2 в коробці

Діючі речовини: 1 флакон містить 1,1 мг тиротропіну-альфа (номінальна кількість 0,9 мг тиротропіну-альфа);
пiсля розчинення кожен флакон Тирогену® 0,9 мг містить 0,9 мг тиротропіну-альфа в 1 мл

Допоміжні речовини: маніт (Е 421); натрію фосфат одноосновний, моногідрат; натрію фосфат двохосновний, гептагідрат; натрію хлорид

Фармакотерапевтична група: Діагностичні засоби

Показання: Тироген 0,9 мг рекомендується для використання при серологічному дослідженні на тиреоглобулін (Тг) разом з візуалізацією з радіоактивним ізотопом йоду або без неї, для виявлення залишків щитовидної залози та добре диференційованого раку щитовидної залози у пацієнтів, які перенесли тиреоїдектомію та одержують супресивну гормональну терапію (СГТ).
У пацієнтів з добре диференційованим раком щитовидної залози групи низького ризику, рівень ТГ у сироватці котрих не визначається при знаходженні на СГТ, Тироген 0,9 мг можна застосовувати для визначення рівня стимульованого ТГ.
Тироген 0,9 мг призначений для претерапевтичної стимуляції у поєднанні з радіоактивним йодом у дозі 100 mCi (3,7 GBq) для абляції залишків тироїдної тканини у пацієнтів, яким здійснювали субтотальну або тотальну тироїдектомію при добре диференційованому раку щитовидної залози та у яких немає ознак раку щитовидної залози з віддаленими метастазами.

Умови відпуску: за рецептом

Терміни зберігання: 3р.

Номер реєстраційного посвідчення: UA/9743/01/01



ІНСТРУКЦІЯ

для медичного застосування препарату

ТИРОГЕНÒ 0,9 мг

(THYROGENÒ 0,9 mg)

 

Склад:

діюча речовина: тиротропін-альфа (thyrotropin alfa);

1 флакон містить 1,1 мг тиротропіну-альфа (номінальна кількість 0,9 мг тиротропіну-альфа);

пiсля розчинення кожен флакон Тирогену® 0,9 мг містить 0,9 мг тиротропіну-альфа в 1 мл;

допоміжні речовини: маніт (Е 421); натрію фосфат одноосновний, моногідрат; натрію фосфат двохосновний, гептагідрат; натрію хлорид.

 

Лікарська форма. Порошок для приготування розчину для ін’єкцій.

 

Фармакотерапевтична група. Гормони передньої долi гiпофiза та аналоги.

Код АТС H01A B01.

 

Клінічні характеристики.

Показання. ТирогенÒ 0,9 мг рекомендується для використання при серологічному дослідженні на тиреоглобулін (Тг) разом з візуалізацією з радіоактивним ізотопом йоду або без неї, для виявлення залишків щитовидної залози та добре диференційованого раку щитовидної залози у пацієнтів, які перенесли тиреоїдектомію та одержують супресивну гормональну терапію (СГТ).

 

У пацієнтів з добре диференційованим раком щитовидної залози групи низького ризику, рівень Тг у сироватці котрих не визначається при знаходженні на СГТ, ТирогенÒ 0,9 мг можна застосовувати для визначення рівня стимульованого Тг.

 

ТирогенÒ 0,9 мг призначений  для претерапевтичної стимуляції у поєднанні з радіоактивним йодом у дозі 100 mCi (3,7 GBq) для абляції залишків тироїдної тканини  у пацієнтів, яким здійснювали субтотальну або тотальну тироїдектомію при добре диференційованому раку щитовидної залози та у яких немає ознак  раку щитовидної залози з віддаленими метастазами.

 

Протипоказання. Підвищена чутливість до коров’ячого або людського тиреотропного гормону (ТТГ) або до будь-якого компонента препарату. Вагітність.

 

Спосіб застосування та дози.

Терапію проводять під наглядом лікарів, які мають  досвід у лікуванні раку щитовидної залози.

Рекомендований режим дозування – це дві дози по 0,9 мг тиротропіну-альфа, що вводяться з проміжком часу у 24 години лише шляхом внутрішньом’язової ін’єкції.

Пiсля розчинення з 1,2 мл води для ін’єкцій 1 мл розчину (еквiвалентний 0,9 мг ТирогенуÒ) вводять шляхом внутрішньом’язової ін’єкції у сідничний м’яз (див. підрозділ  Вказівки щодо застосування).

 

Для  візуалізації  з  радіоактивним ізотопом йоду і абляції введення радіоактивного ізотопу йоду проводиться через 24 години після останнього введення ТирогенуÒ 0,9 мг. Дiагностична сцинтиграфiя виконується через 48-72 годин після введення радіоактивного ізотопу йоду, тодi як постабляцiйну сцинтиграфiю можна провести пізніше, через кілька діб, коли остаточна радiацiйна активнiсть знизиться.

 

Для серологічного дослідження на тиреоглобулін пробу сироватки слід відбирати через 72 години після останнього введення ТирогенуÒ 0,9 мг. Застосовування ТирогенуÒ 0,9 мг пацієнтам з добре диференційованим раком щитовидної залози здійснюють згiдно з рекомендацiями щодо лікування раку щитовидної залози.

 

Вказівки щодо застосування.

Порошок для приготування розчину для ін’єкцій розчиняють водою для ін’єкцій. Для однієї ін’єкції потрібен тільки один флакон ТирогенуÒ 0,9 мг. Кожен флакон ТирогенуÒ 0,9 мг призначений тiльки для одноразового використання.

Використовуйте антисептичну методику.

Додайте 1,2 мл води для ін’єкцій до порошку ТирогенуÒ 0,9 мг у флаконі. Обережно перемішуйте вміст флакона, аж поки весь порошок не розчиниться. Не струшуйте цей розчин. Коли порошок розчиниться, загальний об’єм у флаконі складає 1,2 мл. Показник pH розчину ТирогенуÒ0,9 мг дорівнює приблизно 7,0.

 

Візуально перевірте розчин ТирогенуÒ 0,9 мг у флаконі на наявність чужорідних частинок та на зміну кольору. Розчин ТирогенуÒ 0,9 мг має бути чистим та безбарвним. Не використовуйте флакони, де помітні чужорідні частинки, мутність та зміна кольору.

Набрати 1,0 мл розчину ТирогенуÒ 0,9 мг з флакона. Це дорівнює 0,9 мг тиреотропіну-альфа, який i необхідно ввести.

 

Особливi вимоги щодо утилізацiї вiдсутнi.

ТирогенÒ 0,9 мг не містить консервантів. Негайно знищити будь-який невикористаний розчин.

Розчин ТирогенуÒ 0,9 мг використовують для ін’єкції у межах трьох годин, однак розчин ТирогенуÒ 0,9 мг залишається хімічно стабільним до 24 годин, якщо його тримати у холодильнику (2 оС – 8 оС). Важливо відзначити, що мікробіологічна безпека залежить від антисептичних умов при приготуванні розчину.

 

Побічні реакції. Найчастiше повiдомлялось про такi небажані реакції, як нудота i головний біль,  частота виникнення яких приблизно 12% i 7 % відповідно.

 

Побічні реакції, наведені в таблиці, включають побічні реакції, які спостерігалися в ході шести проспективних клінічних досліджень (N=481), та небажані ефекти, про якi повiдомлялося компанії Genzyme після отримання Торгової ліцензії (у післяреєстраційний період). Через невідому частоту виникнення побічних реакцій, про які повідомлялося у постмаркетинговий період, вони наведені в окремій колонці.

Небажанi дії згрупованi за частотою виникнення та ступенем тяжкості.

 

 

Спостерігалися дуже рiдкiсні випадки стану гiпертиреоїдизму та фібриляцій передсердь у випадках, коли ТирогенÒ 0,9 мг призначався пацієнтам з частково видаленою або наявною щитовидною залозою.

Дуже рідко повідомлялося про прояви гiперчутливостi як при клінічних дослідженнях, так i в постмаркетинговий період. До них належать кропив’янка, висипання, свербіж, припливи, респіраторні ознаки та симптоми.

 

Під час клінічних досліджень, до яких було залучено 481 пацієнт, не було зафіксовано жодного випадку утворення антитіл до тиротропiну-альфа як при одноразовому введенні препарату, так i при повторному застосуванні обмеженій (N=27) кількості пацієнтів. Можливість появи антитіл, які можуть впливати на застосування ендогенного ТТГ, не виключена.

 

Після лікування із застосуванням Тирогену® 0,9 мг  може розвинутись гіпертрофія (розростання) залишкової тканини щитовидної залози або збільшення метастаз. Це може призвести до виникнення гострих симптомів, які залежать від анатомічного розташування тканини. Наприклад, випадки геміплегії, геміпарезу або втрати зору траплялися у пацієнтів з метастазами ЦНС. Також після застосування Тирогену® 0,9 мг повідомлялося про набряк гортані, порушення функції дихання, яке потребувало здійснення трахеотомії, та про біль у місці утворення метастаз. Рекомендується розглянути доцільність здійснення премедикації із застосуванням кортикостероїдів пацієнтам, у яких місцеве розростання пухлини може загрожувати життєздатності анатомічних структур.

 

Передозування. Iнформацiя щодо застосування доз, вищих за рекомендованi, дуже обмежена клiнiчними дослiдженнями i спецiальними лiкувальними програмами. У трьох пацієнтів під час клiнiчних дослiджень i в одного пацієнта під час проведення спецiальної лiкувальної програми спостерiгалися симптоми передозування при застосуваннi ТирогенуÒ 0,9 мг у дозах, що перевищують звичайні рекомендовані дози. У двох пацієнтiв спостерігалося блювання пiсля отримання внутрiшньом’язової дози 2,7 мг, у одного з цих пацієнтiв також спостерiгалися  слабкiсть, запаморочення, головний біль. У третього пацієнта були нудота, блювання, припливи пiсля отримання внутрiшньом’язової дози 3,6 мг. У спецiальнiй лiкувальній програмi 77-рiчний пацієнт із метастазами, якому не проводили тиреоїдектомiю, отримав 4 дози ТирогенуÒ 0,9 мг протягом 6 дiб, що призвело до фібриляції передсердь, серцевої недостатності та смерті від інфаркту міокарда через 2 доби.

Ще у одного пацієнта, який одержав одноразову внутрішньовенну дозу  0,3 мг болюсно, через 15 хв виникали сильна нудота, блювання, діафорез, гіпотензія та тахiкардiя.

Рекомендованим лікуванням у випадку передозування могло б бути відновлення рідинного балансу, а також застосування засобів проти блювання.

Застосування в період  вагітності або годування груддю.

Дослідження впливу ТирогенуÒ 0,9 мг на репродуктивну функцію тварин не проводилося.

Невідомо, чи може ТирогенÒ 0,9 мг завдати шкоди плоду  при застосуванні вагітним жінкам, або чи може ТирогенÒ 0,9 мг впливати на репродуктивну функцію.

 

У комбiнацiї з діагностичною сцинтиграфiєю із застосуванням радiоактивного йоду ТирогенÒ 0,9 мг протипоказаний під час вагiтностi внаслідок послідовної дії на плід високої дози радіоактивного матеріалу.

 

Невідомо, чи тиротропіну-альфа/його метаболіти потрапляють у грудне молоко людини. Не можна виключати ризик для дітей, які знаходяться на грудному вигодовуванні. ТирогенÒ 0,9 мг не слід застосовувати у період годування груддю.

 

Діти.

Внаслідок недостатньої кількості даних щодо застосування ТирогенуÒ 0,9 мг дітям, даний препарат можна застосовувати дітям тільки при виняткових обставинах.

Особливості застосування. 

ТирогенÒ 0,9 мг не вводять внутрішньовенно!

 

Коли його використовують як альтернативу відміні гормону щитовидної залози, поєднання досліджень сканування всього тiла та на наявнiсть Tг після введення ТирогенуÒ 0,9 мг забезпечує найвищу чутливість для виявлення залишків щитовидної залози або раку. Дослідження при застосуванні ТирогенуÒ 0,9 мг іноді можуть демонструвати помилково-негативні результати. Якщо продовжує залишатися високий ступінь підозри на метастатичний розвиток хвороби, необхідно провести підтверджуюче дослідження з відміною СГТ-сканування та на наявність Tг.

 

Не можна виключати і наявність антитіл до Тг (може бути очікуваним у 18-40 %) у пацієнтів із диференційованим раком щитовидної залози, що може негативно впливати на вимірювання Тг в сироватці крові. У зв’язку з цим потрібні обидва дослідження – на Тг і на антитіла до Тг.

 

Необхідно ретельно оцінити співвідношення ризику та користі при застосуванні     ТирогенуÒ 0,9 мг пацієнтам  літнього віку, які входять до групи підвищеного ризику, з  захворюваннями серця (наприклад, вади клапана серця, кардіоміопатія, ІХС та попередня або наявна тахіаритмія, включаючи фібриляцію передсердь) та яким не була проведена тиреоїдектомія.

 

Відомо, що застосування ТирогенуÒ 0,9 мг у пацієнтів із значною залишковою тканиною щитовидної залози in situ призводить до скороминучого, але значного підвищення концентрації тироїдного гормону у сироватці крові. Таким чином, слід уважно оцінювати ризик/користь для кожного окремого пацієнта із значною залишковою тканиною щитовидної залози.

 

У ході базового клінічного дослідження ТирогенуÒ 0,9 мг щодо претерапевтичної стимуляції перед абляцією радіоактивним йодом (131І) залишкової тканини щитовидної залози у пацієнтів, яким здійснювали субтотальну або тотальну тироїдектомію при добре диференційованому раку щитовидної залози, застосовували радіоактивний йод (131І), активністю 100 mCi (3,7 GBq). Досвід застосування рекомбінантного ТТГ у комбінації з радіоактивним йодом іншої активності, особливо у такій найменшій кількості, як 1 GBq, дуже обмежений. Ефективність застосування рекомбінантного ТТГ при абляції залишкової тканини щитовидної залози у комбінації з радіоактивним йодом низької активності визначена не була. 

 

Пацієнти літнього віку.

Результати контрольованих клiничних випробувань продемонстрували однакову безпечнiсть та ефективнiсть ТирогенуÒ 0,9 мг у пацієнтів вiком як до 65 рокiв, так i бiльше 65 рокiв, коли ТирогенÒ 0,9 мг призначався з діагностичною метою.

Немає потреби у коригуванні дози пацієнтам лiтнього віку.

 

Застосування в окремих групах  пацієнтів.

Дані постмаркетингового нагляду, а також опублікована інформація, свідчать, що виведення ТирогенуÒ 0,9 мг значно повільніше у пацієнтів, які знаходяться на діалізі в термінальній стадії ниркової недостатності, що призводить до тривалого підвищення рівня тиреотропного гормону протягом кількох днів після лікування. Це, можливо, призводить до збільшеного ризику виникнення головного болю і нудоти. Немає жодних досліджень щодо альтернативних режимів дозування ТирогенуÒ 0,9 мг  хворим в термінальній стадії ниркової недостатності, щоб рекомендувати зниження дози в цій групі пацієнтів.

У пацієнтів зі значною нирковою недостатністю активнiсть радiоізотопу йоду  старанно підбирає лікар-фахівець з ядерної медицини. 

Застосування ТирогенуÒ 0,9 мг пацієнтам зі зниженою функцією печінки не потребує особливих застережень.

Вплив на ріст пухлини чи/або розмір.

Серед хворих на рак щитовидної залози було зазначено про кілька випадків ТТГ-стимульованого росту пухлини протягом припинення прийому гормонів щитовидної залози для проведення діагностичних процедур внаслідок наступного тривалого підвищення рівнiв гормону, що стимулює щитовидну залозу.

Існує теоретична можливість, що ТирогенÒ 0,9 мг, як і при припиненні прийому гормонів щитовидної залози, може стимулювати ріст пухлини. При клінічних випробуваннях з тиротропіном-альфа, який спричинює короткочасне підвищення серологічних рівнів гормону ТТГ, не було повідомлено про жоден випадок росту пухлини. 

 

У зв’язку з підвищенням рівня ТТГ після застосування ТирогенуÒ 0,9 мг у деяких пацієнтів із метастазами раку щитовидної залози, зокрема в таких замкнутих просторах як мозок, спинний мозок, очні впадини або інфільтрати шиї, можуть спостерігатися локальні набряки або місцеві кровотечі в місці цих метастазів як наслідок збільшення розміру пухлини. Це може призводити до гострих симптомів, які залежать від місця розташування тканини, тобто – геміплегії, геміпарезу, втрати зору можуть спостерігатися у пацієнтів із метастазами в ЦНС. Також після застосування ТирогенуÒ 0,9 мг повідомлялося про набряк гортані, порушення функції дихання, яке потребувало здійснення трахеотомії, та про біль у місці утворення метастаз. Тому вважається доцільним призначення премедикації кортикостероїдами для пацієнтів, у яких місцеве збільшення пухлини може загрожувати життєздатності анатомічних структур.

Важлива інформація стосовно деяких компонентів препарату Тироген.

Даний лікарський засіб містить менше 1 ммоль натрію (23 мг) на ін’єкцію, тобто, фактично «не містить натрію».

Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або роботі з іншими механізмами.

Дослiдження щодо здатності препарату  впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або роботі з іншими механізмами не проводились.

Тироген може зменшувати реакцію при керуванні автотранспортом або при роботі з механізмами, так як повідомлялося про запаморочення та головний біль.

 

Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій.

Дослідження взаємодії ТирогенуÒ 0,9 мг з іншими лікарськими засобами не проводилися. При клінічних випробуваннях ніяких взаємодій не спостерігалося між ТирогеномÒ 0,9 мг та гормонами щитовидної залози – трийодотироніном (Т3) та тироксином (Т4), коли вони вводилися одночасно.

Використання ТирогенуÒ 0,9 мг дозволяє проводити візуалізацію з радіоактивним ізотопом йоду, поки пацієнти залишаються в еутиреоїдному стані, одержуючи супресивну гормональну терапію. Дані щодо кінетики радіоактивного ізотопу йоду показують, що виразність відображення радіоактивного ізотопу йоду приблизно на 50 % більше в еутиреоїдному станi, ніж у гiпотиреоїдному, коли функція нирок знижується, що призводить до меншої затримки радіоактивного йоду в організмі протягом періоду застосування. Цей чинник має бути прийнятий до уваги при розрахунку дози радіоактивного йоду для сканування, хоча в клінічних дослідженнях з претерапевтичної стимуляції використовалась тільки одна доза 3,7 GBq131I.

 

Фармакологічні властивості 

Фармакодинаміка. Тиротропін-альфа (рекомбінант гормона, що стимулює щитовидну залозу людини) є гетеро-димерним глікопротеїном, виробленим за технологією рекомбінантів ДНК. Він складається з двох нековалентно зв’язаних складових частин. Сполуки ДНК виконують кодування для складової частини альфа з 92 амінокислотних залишків, що містить два гліко-силаційні осередки, з’єднані N-зв’язком, та складової частини бета з 118 залишків, що містить один гліко-силаційний осередок, з’єднаний N-зв’язком. Він має дуже схожі біохімічні властивості з природним людським гормоном, що стимулює щитовидну залозу (ТТГ). Закріплення  тиротропіну-альфа на ТТГ-рецепторах клітин епітелію щитовидної залози стимулює поглинання йоду та переведення його в органічну форму, а також синтез та виділення тиреоглобуліну (Тг), трийодотироніну (Т3) та тироксину (Т4). 

У пацієнтів з добре диференційованим раком щитовидної залози проводиться субтотальна або тотальна тиреоїдектомія.  Для оптимальної діагностики залишків або  раку шляхом візуалізації з радіоактивним ізотопом йоду або за допомогою дослідження з тиреоглобуліном високий серологічний рівень гормону ТТГ необхідний, щоб стимулювати поглинання радіоактивного ізотопу йоду та секрецію тиреоглобуліну з клітин щитовидної залози. Стандартним методом досягнення підвищених рівнів гормону ТТГ була відміна для пацієнтів супресивної гормональної терапії (СГТ), що призводить до стану гiпотиреозу.  При використанні ТирогенуÒ 0,9 мг стимуляція виділення гормону ТТГ, необхідна для діагностичних процедур, досягається на фоні терапії, яка заміщує нормальну функцію щитовидної залози, таким чином уникаючи симптомів, пов’язаних із гіпотиреозом.

 

Діагностичне застосування

Ефективність та безпечність ТирогенуÒ 0,9 мг для використання у візуалізації з радіоактивним ізотопом йоду, разом із серологічним дослідженням на тиреоглобулін, для діагностики на наявність залишків щитовидної залози та раку, було продемонстровано у двох дослідженнях. В одному з цих досліджень перевірялися два режими дозування: 0,9 мг внутрішньом’язово через кожні 24 години  − двома дозами (0,9 мг х 2), та 0,9 мг внутрішньо- м’язово кожні 72 години − трьома дозами (0,9 мг х 3). Обидва режими дозування були ефективними та статистично не відрізнялися від припинення введення гормону щитовидної залози при стимулюванні поглинання радіоактивного ізотопу йоду для діагностичної візуалізації. Обидва режими дозування покращували чутливість, точність та негативний прогнозуючий рівень Тг, стимульованого ТирогеномÒ 0,9 мг, окремо або у поєднанні з візуалізацією з радіоактивним ізотопом йоду у порівнянні з дослідженням, що виконувалося у той час, поки пацієнти продовжували приймати гормони щитовидної залози.

При клінічних випробуваннях для виявлення залишків щитовидної залози або раку у прооперованих пацієнтів із використанням лабораторного дослідження на Тг з найнижчою межею виявлення 0,5 нг/мл, рівні Тг, стимульовані ТирогеномÒ 0,9 мг, у 3 нг/мл, 2 нг/мл та   1 нг/мл,  відповідали рівням Тг після відміни застосування гормону щитовидної залози у     10 нг/мл, 5 нг/мл та 2 нг/мл відповідно. У цих дослідженнях було виявлено, що використання Тг-тесту з ТирогеномÒ 0,9 мг є більш чутливим, ніж Тг-тест  на СГТ. А саме, у фазі ІІІ  дослідження, яке включало в себе 164-х  пацієнтів, відносна частота виявлення тканини, що походить від щитовидної залози, за допомогою Тг-дослідження з ТирогеномÒ 0,9 мг, знаходилася у діапазоні від 73 % до 87 %, беручи до уваги, що при використанні дослідження на тиреоглобулін на СГТ вона складала 42-62 % для таких же самих граничних величин та подібних опорних еталонів.

Метастази були підтверджені скануванням після лікування або біопсією лімфатичних вузлів у 35 пацієнтів. Стимульований ТирогеномÒ 0,9 мг рівень Тг був вищий за 2 нг/мл у всіх       35 пацієнтів, тоді як Тг на СГТ був нижчий за 2 нг/мл у 79 % цих пацієнтів.

 

Претерапевтична стимуляція.

У порівняльних дослідженнях, що проводились у групі з 60 пацієнтів, рівень вдалої абляції залишків щитовидної залози радіоактивним йодом у дозі 100 mCi/3,7GBq (±10%) з відміною застосування гормону щитовидної залози був подібний до такого, що був у групах хворих з підготуванням, де застосовувався ТирогенÒ 0,9 мг. Пацієнти, які брали участь у дослідженні, були віком понад 18 років, з нещодавно діагностованою диференційованою папілярною або фолікулярною карциномою, включаючи папілярно-фолікулярний варіант, класифіковану у більшості (54 з 60) як Т1-Т2, N0-N1, M0 (згідно з TNM класифікацією). Успіх в абляції залишків був визначений скануванням з радіоактивним йодом та дослідженням на Тг через 8±1 місяців після лікування. Усі 28 пацієнтів (100 %), яким проводилася абляція після відміни СГТ, і всі 32 пацієнти, яким призначався ТирогенÒ 0,9 мг, не мали видимого поглинання радіоактивного  йоду  щитовидною  залозою,  або  поглинання  не  перевищувало 0,1 % від введеного ізотопу. Успіх абляції також був підтверджений досягненням такого критерію, як рівень Тг, нижчий за 2 нг/мл, через      8 місяців після абляції, але тільки у тих пацієнтів, які не мали утворювання антитіл до Тг. Додержуючись цього критерію, 18 із 21 пацієнта (86 %) групи хворих з відміною СГТ та 23 з 24 пацієнтів (96 %) групи хворих, якi одержували ТирогенÒ 0,9 мг, були вдало вилікувані абляцією. Існують літературні дані щодо меншої ефективності ТирогенуÒ 0,9 мг порівняно з відміною СГТ при застосуванні доз радіоактивного йоду 30 mCi. Дані стосовно ефективності ТирогенуÒ 0,9 мг з радіоактивним йодом активністю 131І<100 mCi дуже обмежені.

 Якість життя значно знижувалася внаслідок відміни застосування гормону щитовидної залози, але підтримувалася на належному рівні внаслідок застосування будь-якого режиму дозування  ТирогенуÒ 0,9 мг при обох показаннях.

 

Дослідження  віддалених результатів проводили за участю пацієнтів, які раніше залучалися у первинне дослідження, та за наявними даними для 51 пацієнта. Головною метою даного дослідження було підтвердження статусу абляції залишків тканини щитовидної залози шляхом  застосування  радіоізотопної  візуалізації  перешийка  при стимуляції ТирогеномÒ 0,9 мг після медіани контрольного нагляду, що становила 3,7 року (діапазон від 3,4 до 4,4 року), після здійснення радіоізотопної абляції. Також здійснювалось дослідження тиреоглобуліну, стимульованого ТирогеномÒ 0,9 мг.

 

Успішною вважалася абляція, якщо пацієнти не мали видимого поглинання радіоактивного йоду щитовидною залозою або поглинання не перевищувало 0,1 % від введеного ізотопу. В усіх пацієнтів, у яких під час первинного дослідження абляція вважалася успішною, ці дані також підтвердилися під час дослідження віддалених результатів. Крім цього, в жодного пацієнта не трапилось рецидиву протягом 3,7 року контрольного нагляду. Загалом у 48/51 пацієнта (94%) не було ознак рецидиву раку, в 1 пацієнта виник можливий рецидив раку (хоча не було зрозуміло, чи цей пацієнт мав дійсний рецидив або стійку пухлину реґіонарного захворювання, помічену на початку первинного дослідження) та 2 пацієнтів не можна було оцінити.

 

Підсумовуючи, слід сказати, що дане дослідження та дослідження віддалених результатів показали, що ТирогенÒ  0,9 мг є не менш ефективним, ніж відміна застосування тироїдного гормону, для підняття рівнів гормону ТТГ при претерапевтичній стимуляції у поєднанні з радіоактивним йодом при постхірургічній абляції залишкових тканин щитовидної залози.

 

Фармакокінетика.

Фармакокінетичні характеристики тиротропіну-альфа вивчались у пацієнтів із добре диференційованим раком щитовидної залози одразу після єдиної внутрішньом’язової ін’єкції  0,9 мг препарату. Після ін’єкції одержаний середній піковий рівень (Cmax) був 116 ± 38 мОд на літр, та досягався приблизно через 13 ± 8 годин після введення. Період напіввиведення був 22 ± 9 годин. Головним шляхом виведення тиротропіну-альфа вважають нирки, та значно меншою мірою − печінку.

Доклінічні дослідження безпеки.

Неклінічні дані є обмеженими, але не виявлено ніякого особливого ризику для людини внаслідок використання ТирогенуÒ 0,9 мг.

 

Фармацевтичні характеристики.

Основні фізико-хімічні властивості:  порошок білого або білуватого кольору, лiофiлiзований.

Несумісність. За умов відсутності досліджень на несумісність ТирогенÒ 0,9 мг не змішують у одному шприці з будь-якими іншими лікарськими засобами.

 

Термін придатності. 3 роки.

 

Умови зберігання.  Нативний препарат слід зберігати в холодильнику (при 2 оС – 8 оС).

Зберігати флакон у зовнішній картонній упаковці для захисту від світла. Зберігати в місцях, недоступних для дітей!

 

Після розчинення вмісту флакона

Розчин ТирогенуÒ 0,9 мг можна зберігати протягом 24 годин при температурі 2 оС – 8 оС за умов захисту від світла і мікробного забруднення.

Термін придатності після розчинення: рекомендовано ввести ТирогенÒ 0,9 мг  не пізніше, ніж через  3 години з моменту розчинення.

 

Упаковка. Кожна упаковка ТирогенуÒ 0,9 мг мiстить 2 флакони по 5 мл із прозорого скла. Накривка складається з пробки з силіконізованого бутилу, разом із захищеним від підробки відкидним пластиковим ковпачком. Кожен флакон мiстить 1,1 мг тиротропіну-альфа.

 

Категорія відпуску. За рецептом.

 

Виробники Виробники.

Джензайм Лтд, 37 Холландс Роуд, Хаверхілл, Суффолк СВ9 8PU, Велика Британія.

Genzyme Ltd., 37 Hollands Road, Haverhill, Suffolk CB9 8PU, United Kingdom.

Джензайм Корпорейшн, Нью-Йорк Авеню, 45, 51, 74, 76 та 80 , Фремінгем, МА 01701-9322 США.

Genzyme Corporation, 45, 51, 74, 76 and 80  New York Avenue, Framingham, MA 01701-9322 USA.

Хоспіра Інк.,  1776 Нос Центенніал Драйв МакФерсон, Канзас 67460, США 

Hospira, Inc.,1776 North Centennial Drive McPherson, Kansas 67460, USA.

 

Заявник. Джензайм Юроп Б. В., Гoймеєр 10, 1411 ДД Наарден, Нідерланди.